“Зелені зони” губить вірус забудови

Хроніка одного дня із протистояння захисників “зелених зон” Ірпеня і їх забудовників

Видався вільний день серед тижня,  і треба ж було такому статися, щоб натрапити на коротку інформацію – запрошення всіх небайдужих  прийти 3 червня до Ірпінського суду на підтримку громади, яка виступає проти забудови  за адресою Гостомельське шосе, 8-а.

Взяла гору журналістська допитливість – і ось я вже в суді.

IMG_9480

Позивач – Дмитро Степовенко, його представник – Лаврентій Кухалейшвілі, відомий борець із свавіллям забудовників в Ірпені. Вони вимагають відкрити провадження за адміністративним позовом та скасувати два рішення Ірпінської міської ради. Перше – щодо передачі в оренду КП “Ірпіньжитлоінвестбуд” ділянки за адресою Гостомельське шосе, 8-а  під багатоквартирне житлове будівництво, друге –  надання дозволу КП на подальшу суборенду ТОВ “Смарт Універсал Груп”.  Ірпінська рада ухвалила обидва рішення в 2015 році, так що “попєредніки-бєзпрєдєльщики” в даному разі ні до чого.

Збоку ІМР – представник,  а в якості вільного слухача  – керівник будівельної компанії  Антон Мирончук.  В залі, окрім сторін справи, що слухається, група підтримки із громадських активістів і членів ініціативної групи-мешканців будинків, які знаходяться по сусідству із спірною ділянкою.

Справу взято до розгляду, на ділянку накладено арешт до зясування істини у протистоянні

Суддя Кабаза, вислухавши позицію сторін, пішла в нарадчу кімнату і …. довго не поверталася. Поки її не було до зали завітав слідчий Ващенко, який за дивним збігом обставин проходив повз і чи то Дмитру, чи то Лаврентію (не роздивилася) вручив якісь приписи від свого відомства.

IMG_9488

Через півтори години, коли суддя знову увійшла до зали, виявилося, що громада чекала не дарма. Справу взято до розгляду, на ділянку накладено арешт до з’ясування істини у протистоянні. Наступне засідання призначено на 15 липня.

Здавалося б – ура! Перший тайм – на користь громади. Але радість була затемнена вже новою звісткою, яка пролунала ще в залі суду: по вулиці Єсеніна знову рубають дерева! Активісти, як загін швидкого реагування, сідлають своїх “залізних коней” і гайда на місце.

Людей дратує свавілля, і вони налаштовані боротися до кінця

Там уже місцеві жителі із вівчаркою взяли під контроль бригаду виконавців робіт і не дають їм валити дерева. Серед мешканців Олександр, розповідає, що тут живе від народження і знає, що вільха була насаджена людьми на плавнях, бо вбирає вологу. За рахунок цього десятками років стоять приватні будинки. З появою забудовника було видалено 177 дерев, оголилася ціла ділянка, на якій тепер має вирости багатоповерхівка.

IMG_9514

Більше того, ні з ким по сусідству це питання не було узгоджено, хоча за нормами елементарного співіснування, перед тим як розпочати будівництво, потрібно отримати погодження з господарями навколишніх садиб. Людей дратує свавілля, і вони налаштовані боротися до кінця. На завершення викликають міліцію. І як в смішному кіні, на місці пригоди знову з’являється слідчий Ващенко. Спочатку він бере під лікоть інженера забудови, відводить його подалі від зібрання, пояснюючи необхідністю взяти пояснення в спокійній обстановці.  А за декілька секунд під’їжджає і забудовник. І знову  Антон Мирончук!

IMG_9506

Мені вдалося поспілкуватися з ним. На питання, чому саме йому влада надає такі преференції на забудову  Ірпеня, він повідомив, що є чесним забудовником і виконує всі свої зобов’язання. Він впевнений, що на його боці закон і технічна документація, а всю боротьбу небайдужих відносить до політичних інсенуацій. На запитання про кількість забудов в Ірпені, мене відправили переглянути сайт. Про моральний бік питання ми не спілкувалися.

Встромити багатоповерхівку на головах жителів приватного будинку і стінка в стінку з уже зведеними багатоповерхівками – виглядає дикунством

IMG_9531

Після взяття показань у обох сторін мандрівка ірпінськими “зеленими проблемами” не завершилася. Після Єсеніна ми рушаємо на Гостомельське шосе, про яке йшлося зранку на судовому засіданні.

IMG_9529

Там настрій зовсім зійшов нанівець. Ну уявіть собі картину. Між двома багатоповерхівками стоїть приватний будинок, біля нього сидить жінка в інвалідній колясці і плаче. Підхожу, запитую в чому справа? З двору виходить її чоловік і розповідає: “Вона хвора. А з тих пір, як почалася ця чудасія з забудовою, плаче чи не цілими днями. Ми з усіх боків затиснуті багатоповерхівками, а тепер ще й прямо перед порогом задумали звести 10-поверховий будинок. До нас і не під’їдеш, і не підійдеш. А в нашому будинку живе три інваліда, а в цілому майже двадцять жителів – я і моя родина з дітьми і внуками та брата. Виходить двадцять людей закриють і від світла, і від сонця. Це ми прожили свій вік, щоб закінчити його дивлячись у чиїсь вікна?”

Коло людей стає все ширшим. Серед них Валентина – теж інвалід, гараж якої стоїть на ділянці, що йде під забудову. Вона має на руках всі дозвільні документи, а їй у виконкомі намагаються довести, що це несанкціонована споруда. Ініціативна група по спасінню невеличкого клаптика з декількома десятками сосен, що лишилися між багатоповерхівками, доводить, що заплановане будівництво є порушенням всіх допустимих вимог до забудови, а їм у відповідь уже двічі намагалися встановити будівельний паркан. Останній раз не обійшлося без силових методів.  Насправді, встромити багатоповерхівку на головах жителів приватного будинку і стінка в стінку з уже зведеними багатоповерхівками, виглядає дикунством. Тим більше, що  запланована будівля на понад сто двадцять квартир з усім принагідним добром: машини без стоянки, як мінімум сто дітей без відповідної інфраструктури, навантаження на водогін тощо. А на додачу під пилу – останнє нагадування про сосновий ліс, який ще з років п’ять тому панував, а зараз виглядає сиротою серед суцільної забудови.

Все ж таки добре, що суддя взяла справу до розгляду. Може хоч в ній переможе здоровий глузд і на тих двох десятках соток виросте не чергова шпаківня для людей, а зона відпочинку мікрорайону на радість і дорослим, і дітям.

IMG_9518

Алла Багірова